Сила слова

28.04.2020

Багато дорослих не бачать різниці між похвалою і заохоченням. Хоча різниця між ними існує, і чимала. Похвала в нашому суспільстві в основному направлена на людину, яка щось зробила: «Ти такий молодець - зумів закінчити чверть на відмінно». Такі твердження наводять на думку: «Чи буду я, як і раніше «хорошим», якщо мені не вдасться одержати одні дванадцяти?». Або, можливо, тонший натяк: «Для того, щоб бути схвальним, мені доведеться бути успішним». Доречніший коментар, висловлений у такому повідомленні: «Це просто чудовий табель, ти повинен бути по справжньому радим». Або ж «Що ти думаєш із приводу своїх оцінок? Ти хочеш про це поговорити? Чи можу я чим-небудь допомогти?». Основній принцип полягає в заохоченні дії, схваленні і підтримці будь-якого результату. Часто батьки прагнучи підбадьорити свою дитину, неправильно використовують похвалу. Вони можуть похвалити дитину тоді, коли і результат, і зусилля незначні або незадовільні. Звичайно, дитина розуміє таку нещирість і більше зміцнюється у відчутті своєї неповноцінності.

Слова, які укріплюють у дитини впевненість у своїх силах:

«Ти добре робиш». Слід заохочувати дітей тоді, коли цього не чекають. Виділяйте якусь корисну дію, здійснену дитиною або участь дитини в чомусь корисному.
«Ти безумовно став краще вчитися» (підтримка порядку в своїй кімнаті,спортивні досягнення...). Звичайно діти дуже стараються, якщо побачать якісь поліпшення.
«Ми любимо тебе,але нам не подобається те, що ти робиш». Дитина ніколи не повинна подумати, що її не люблять батьки, навіть, якщо вона зробила помилку або погано вчинила.
«Ти можеш мені допомогти... ти мені допомагаєш...». Діти хочуть бути корисними, але іноді ми не даємо їм такої можливості.
«Давай спробуємо разом». Діти, які вважають, що вони повинні все робити ідеально, часто бояться спробувати щось нове через страх зробити помилку.
«Отже, ти зробив помилку!». З тим, що відбулося, вже нічого не зробиш, але людина завжди може вчитися на своїх помилках.
«Продовжуй спроби. Не здавайся!». Це може допомогти дітям, які готові здатися, коли вони не досягли успіху.
«Я думаю ти зможеш виправити ситуацію, якщо тобі знадобиться моя допомога, я завжди готовий це зробити». Дорослим потрібно виразити впевненість у тому, що діти в змозі вирішити свої проблеми, якщо їм надати таку можливість.
«Я розумію, що ти відчуваєш ( не із співчуттям, а зі співпереживанням), але я упевнений, що ти з цим впораєшся». Тут знову виражається упевненість, що дитина може справитися зі своїми проблемами.
«Я відмітив, як наполегливо ти над цим трудився». Я по справжньому захоплююсь твоєю завзятістю і здатністю не здаватися. Діти відчувають задоволення, коли їх зусилля відмічені.

Слова, що знижують упевненість у своїх силах:

Ти міг би зробити краще.
Давай я покажу тобі, як робити.
Якщо це можуть зробити діти молодші за тебе, то зможеш і ти.
Не забруднися.
Будь уважним.
Я вже говорив тобі тисячу разів.
Коли ти станеш відповідальним?
Якби ти тільки прислухався до мене...
Чому ти не використовуєш свої потенційні можливості?
Ти зможеш це зробити, якщо тільки працюватимеш.
«Дев'ятка» цілком гарна оцінка, але якщо ти працюватимеш трохи більше, то ти зможеш отримати «відмінно».
Я в твої роки вчився лише на відмінно.
А ось твій сусід робить краще.
Твій брат вчився краще.
Якби ти постарався, то теж зміг би вчитися(стати таким товариським, спортивним...), як твоя сестра.