Адаптація дитини до садочка без сліз

1.У період адаптації дитини до нових умов дошкільного закладу будьте особливо уважними до її поведінки, настрою, самопочуття.
2.Дуже важливо вранці створювати атмосферу гарного настрою, це зумовлює успіх протягом усього дня перебування в дитячому садочку: будіть дитину лагідним словом, м'яким дотиком руки до чола.
3.Говоріть дитині вдома, що в садочку їй буде добре, там багато гарних іграшок, хороших діток.
4.Не загрожуйте дитині дитячим садком, як покаранням за гріхи й неслухняність.
5.Пам'ятайте, що ваше хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтеся з вихователями та особливостями організації життя в групі.
6.Учіть дитину елементарних навичок самообслуговування: одягатися, роздягатися, акуратно їсти, користуватися носовичком, умиватися та мити руки.
7.Заздалегідь продумайте, як зробити, щоб дитина спочатку не залишалась у дитячому садку на цілий день, а лише на декілька годин. У перші дні відвідування садка не залишайте дитину одну, побудьте з нею певний час на прогулянці. Не запізнюйтеся, забирайте дитину вчасно. Поступово збільшуйте її перебування в групі протягом тижня, починаючи з 1-2 годин, щоб дитина усвідомила: розлука з мамою тимчасова, мама завжди повернеться.
8.Забезпечуйте єдність виховного впливу всіх членів сім'ї, говоріть дитині чітко, що можна робити, як це зробити, а що не можна робити і чому. Тоді ваша дитина розумітиме, чого конкретно ви вимагаєте від неї.
9.Цікавтеся у вихователів вашої дитини, як вона грається, як спілкується з іншими дітьми.
10.Обов'язково повідомте вихователів групи про звички та вподобання, про особливості здоров'я і поведінки вашого малюка.
11.Тримайте тісний зв'язок із персоналом групи й будьте певні, що працівники зуміли прийняти і зрозуміти вашу дитину і по-материнські дбають про неї.

Рекомендації батькам майбутніх першокласників

Навчить дитину орієнтуватися в часі й не вантажте її новою інформацією. От-от і у вашої дитини розпочнеться в житті новий етап - вперше піде до школи. Від того, наскільки безболісним стане для неї цей перехід, багато в чому залежатиме любов-нелюбов малюка до школи, а відповідно, і його шкільні успіхи. Тому професійні педагоги радять за кілька місяців підготувати дитину до нового кроку.

Не перевантажуйте новою інформацією.

За час, що залишився, ніяких «хвостів» не підтягнете. А якщо насідати на дитину із читанням і рахуванням, можна викликати в неї негативні емоції із приводу школи. Звичайно, почитати трошки, порішати нескладні приклади можна, але все це повинне відбуватися в ігровій, непримусовій формі. Крім того, дошкільнятам важливо по кілька разів читати ті самі книжки. Вони, впізнаючи «матеріал», намагаються підказати оповідачеві, що буде далі, поправляють, якщо він припустився неточності. Це виробляє в них активність, і тоді їм буде абсолютно нескладно вже на першому уроці висловити свою «дорослу думку».

Розповідайте позитивні історії зі свого шкільного життя

Важливо сформувати в майбутнього школяра позитивне ставлення до школи. Якщо дитина хоче вчитися й упевнена, що в школі цікаво, тоді неминучий стрес, пов'язаний з новими правилами й розпорядком дня, великою кількістю незнайомих людей, буде успішно переборено. Для цього частіше розповідайте малюкові кумедні історії зі свого шкільного життя.

Не наголошуйте на оцінках

Багато батьків припускаються грубої помилки, коли починають стращати: «Читай, а то двійки мені приноситимеш». Навпаки - важливо акцентувати увагу дитини на процесі навчання (ти довідаєшся багато нового, у тебе з'являться нові друзі, ти станеш розумним), а не на гарних оцінках, які взагалі краще не згадувати.

Не лякайте школою

У жодному разі не ведіть при дитині розмови, що в нього «закінчилося дитинство», у нього, мовляв, бідненького, починаються трудові будні. Навіть в жартівливій формі не лякайте школою. Не вартує при маляті також обговорювати майбутні витрати, нарікаючи на дорожнечу форми чи канцтоварів.

Купуйте шкільні приналежності разом із дитиною

Усі шкільні приналежності варто купувати з дитиною, тоді вона виявляється залученою в процес підготовки до першого вересня. Нехай маля сам вибере собі портфель, ручки, олівці, зошити. А вдома не ховайте покупки в шафу - най дитина звикне до нових речей. Нехай вона складає портфель, носить його квартирою, розкладає на столі зошита й олівці, тоді прості вказівки вчителя: «Дістаньте ручку або зошит у лінійку» не викличуть у неї труднощів: вона чітко знатиме, де в неї що лежить. Добре також із дитиною погуляти біля школи..

Грайте в школу

Нехай всі іграшки підуть у перший клас, а найулюбленіша мама стане вчителькою. У такій грі можна пояснити основні шкільні правила: як сидіти за партою, як відповідати на уроці, як попроситися в туалет, що робити на перерві (15-хвилинні «уроки» повинні чергуватися п'ятихвилинними «перервами»).

Почніть жити за новим розпорядком

За місяць до школи потрібно плавно підганяти режим дня до нового розпорядку. Намагайтеся, щоб дитина лягала спати не пізніше десятої вечора, а вставала о 7-8 ранку. Поясніть, що потрібно зробити перед сном: зібрати портфель, приготувати одяг. Все це допоможе маляті краще зрозуміти, як формується його день.

Потоваришуйте дитину з годинником

Необхідна для школи навичка - орієнтація в часі. Якщо маля ще не розбирається, котра година, навчить її. Багатьом дитям легше орієнтуватися по електронних годинниках. Дитина повинна знати, що значить чверть години, півгодини, через годину. Повісьте в її кімнаті годинник, аби дитина могла по них дізнаватися, який час. Під час читання, гри або їжі можна поставити годинники на стіл і звернути увагу малюка на те, у скільки почалася дія й у скільки вона закінчилося.

Більше командних ігор

Щоб розвити в маляті вміння підкорятися шкільним правилам, використовуйте командні ігри. Завдяки їм дитина засвоїть, що є правила, які треба виконувати, і що від цього залежатиме результат. Ще один важливий урок, який дають маляті командні ігри, - це спокійне ставлення до програшу.

Тренуйте увагу і пам'ять

Гарна гра на уважність: усім дається однаковий текст, засікається час і потрібно якнайбільше і якнайшвидше знайти й викреслити літер «с».

Проводьте спочатку «заняття» по 10 хвилин, і поступово доведіть до 15 - до тривалості уроку в школі. Тоді дитини не будуть так лякати нескінченні хвилини занять. Ще можна часто грати у «Відвернися й назви». Розкладіть на столі іграшки й дайте дитині подивитися на них протягом 1-ї хвилини. Потім вона відвертається й називає іграшки, що лежать на столі. Ускладнюйте завдання: додавайте іграшки, скорочуйте час на запам'ятовування. Можна замінити іграшку іншою - дитина, повернувшись, повинна розповісти, що змінилося.

Скоро до школи?Поради батькам

В дошкільному дитинстві відбувається інтенсивний розвиток усіх пізнавальних психічних процесів, які в подальшому виступають першоосновою готовності дитини до школи і найбільша роль у цей період в розвитку та становленні дитини належить батькам. Саме вони мають забезпечити своєму малюку найбільш сприятливі умови для розвитку і серйозно «працювати» в цьому напрямку, якомога частіше спілкуючись з дитиною. Чим раніше починається така взаємодія батьків з дітьми'тимкраще'але хочемо зазначити: ніколи не пізно почати таку батьківську «роботу». Щодо питання підготовки дітей до навчання можна виділити один з його аспектів: «Як можуть батьки допомогти дитині в підготовці до школи?»

Окреслимо кілька конкретних порад' які хоча й не охоплять цього багатогранного питання, але все ж таки допоможуть дорослим.

1. Для дитини Ви - зразок мовлення, адже діти вчаться мови' наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи.Ваша дитина обов'язково буде говорити так' як Ви.
2. Дитина успішніше засвоює мову в той момент' коли дорослі слухають її' спілкуються з нею' розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача Вас втомлює, якщо Ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене Вами в дошкільний період' суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.
3. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім'єю. Від ступеня раннього мовного розвитку залежатиме подальший процес росту дитини в школі.
4. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою' безпеки та любові.
5. У кожної дитини свій темперамент,свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність.
6. Ставте для себе та для дитини реальні цілі. Ведіть і спрямовуйте її' але не підштовхуйте.
7. Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити' слухати, торкати руками' куштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.
8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів руки' аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати' малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі' зображення тощо.
9. Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини. Гра - це провідна її діяльність, це її робота. Л.С.Виготський зазначав: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання в школі».
10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина механічно могла лічити до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10-20, але їй вкрай необхідно розуміти і знати' з яких чисел можна скласти 5, а з яких - 7 тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не механічного запам'ятовування.
11. Працюйте з дитиною над розвитком її пам'яті, уваги' мислення. Для цього сьогодні пропонується багато ігор' головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях для дітей.
12. Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і дотримуйтеся його виконання обов'язково (всі члени родини).
13. Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.
14. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку усіх членів родини.

Рекомендації для батьків: «Попередження суїцидальної поведінки у дітей» 

 Якщо підліток висловлює бажання померти, до ситуації треба ставитися уважно, сприймаючи загрозу всерйоз. Насамперед необхідно обміркувати ситуацію або обставини, в яких виникає бажання дитини позбавити себе життя. Підліток може виказувати бажання померти, коли щось складається всупереч його бажанням (якщо батьки не купують йому того, що він просить, або не відпускають на дискотеку чи концерт). Те саме бажання дитина може виявити, коли батьки її карають або коли підліток намагається викликати у батьків почуття провини, створюючи відповідну реакцію, і скористатися цим у своїх цілях. Батькам необхідно проаналізувати, коли саме підліток повторить подібне висловлювання: чи говорить він про бажання померти в несподіваній ситуації, коли дивиться телевізор, розповідає про школу та своїх друзів; як часто висловлює бажання померти і за яких обставин. За таких обставин необхідно терміново звертатись до спеціалістів - психолога чи психотерапевта. Іноді думки про самогубство, по суті, являють собою спробу маніпуляції. На них треба реагувати так, як і на інші висловлювання типу: «Я тебе ненавиджу», «Ви злі», «Я втечу з дому», «Я хочу жити у бабусі». Це особливо характерно для дітей, узагалі схильних до маніпуляції. Підліткові необхідно дати змогу виразити свої почуття та обговорити їх. Слід зберігати самовладання, не дозволяти дитині маніпулювати батьками. Незалежно від того, чи є висловлювання про бажання померти передбачуваними чи спробою маніпуляції, батькам слід спробувати виявити ознаки небезпеки. Якщо батьки помічають одразу декілька ознак (певні почуття, висловлювання, зміни в поведінці або характерні ситуації), то ставитися до цього слід дуже серйозно. Потрібно поговорити з дитиною про її почуття. Не пропонувати відповідей на серйозні питання, не говорити, чому вона/він не повинна/повинен відчувати того, що відчуває, тому що саме це може лише 2 посилити у підлітка почуття провини, безвиході та власної непотрібності. Необхідно прагнути, щоб підліток сам пропонував альтернативні рішення своїх проблем. Якщо ж виникають сумніви або невирішені питання, то необхідно звернутися до практичного психолога чи психотерапевта, дитячого психіатра тощо та попросити професійної допомоги. Стратегічними напрямами батьківської допомоги дітям із суїцидальним ризиком спеціалісти вважають поліпшення стосунків у сім'ї, підвищення самооцінки, самоповаги дитини, а також покращення спілкування в родині. Всі ці заходи мають на меті підвищення самоцінності особистості дитини, коли суїцидальні наміри втрачатимуть сенс. 

Для підвищення самооцінки дитини та повернення їй цінності життя доцільно вживати таких заходів: 

• Завжди підкреслюйте все добре та успішне, властиве вашій дитині, - це підвищує впевненість у собі, зміцнює віру в майбутнє, покращує її стан.

 • Не чиніть тиск на підлітка, не висувайте надмірних вимог до навчання, досягнення певних життєвих цілей тощо. 

• Демонструйте дитині справжню любов до неї, а не тільки слова, щоб вона відчула, що її справді люблять. 

• Сприймайте, любіть своїх дітей такими, якими вони є, не за гарну поведінку та успіхи, а тому, що вони ваші діти.

 • Підтримуйте самостійні прагнення своєї дитини, не захоплюйтесь її оцінюванням, не судіть її; знайте, що шлях до підвищення самооцінки лежить через самостійність і власну успішну діяльність. 

• Тактовно і розумно підтримуйте всі ініціативи своєї дитини, спрямовані на підвищення самооцінки, особистісне зростання, фізичний розвиток, які посилюють успішність самостійної діяльності. 

• Майте на увазі, що підліток рано чи пізно має стати незалежним від своєї сім'ї та однолітків, налагодити стосунки з протилежною статтю, підготувати себе до самостійного життя і праці, виробити власну життєву позицію. 3 Рекомендації батькам у ситуаціях, коли підлітки проявляють суїцидальні тенденції або відчай: 

• Залишайтеся самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти. 

• Дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом. Це дозволить встановити довірчі, чесні стосунки. Тоді вона зможе розповісти вам про свої проблеми та труднощі. 

• Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире занепокоєння, турбота про дитину. 

• Говоріть з дитиною на рівних; не варто діяти як вчитель або експерт, розв'язувати кризу прямолінійно, бо це може відштовхнути дитину.

 • Зосередьте увагу на почуттях дитини, на тому, що вона замовчує, дозвольте їй розповісти про свої проблеми. 

• Не думайте, що вам слід говорити відразу, коли виникає пауза в розмові: використовуйте час мовчання для того, щоб краще подумати і вам, і дитині. 

• Проявляйте щире співчуття та інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання («Що трапилося?», «Що відбулося?»), які будуть для дитини менш загрозливими, ніж складні.

 • Спрямовуйте розмову в бік душевного болю, а не від нього, адже ваш син або донька саме вам, а не чужим людям, може повідомити про інтимні, особистісні проблеми.

 • Намагайтеся побачити кризову ситуацію очима своєї дитини, ставайте на її бік, а не на бік інших людей, які можуть завдати їй болю. 

• Дайте можливість вашій дитині знайти власні відповіді, навіть тоді, коли ви вважаєте, що знаєте вихід із кризової ситуації. 

• Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує. Дитина у стані горя, в ситуації безвиході може змусити вас почуватися 4 безпорадним, але необхідно пам'ятати, що ваша дитина має знайти власний вихід із проблемної ситуації.

 • Обійміть дитину. Для гарного самопочуття необхідні вісім обіймів на день. • Сприймайте дитину як самостійну дорослу особистість із власним індивідуальним світоглядом, цінностями, переконаннями, бажаннями та вимогами.

 • Покажіть, що дитина вам небайдужа, дайте відчути, що вона бажана. 

• Якщо ви не знаєте, що казати, не кажіть нічого, просто будьте поруч. У випадку якщо існує реальний суїцидальний ризик або вже відбулася спроба, то батькам можна порадити таке: 

• Першим кроком у запобіганні самогубству завжди буває встановлення довірчого спілкування. 

• Батькам слід подолати власний страх перед бесідою з дітьми. 

• Діти в стані суїцидальної кризи стають надто чутливими, особливо до того, як і що говорять дорослі, тому іноді дієвішою є невербальна комунікація: жести, дотики тощо. 

• Якщо батьки відчувають, що дитина начебто відхиляє їхню допомогу, їм слід пам'ятати, що вона водночас і прагне, і не хоче її, тому для досягнення позитивного результату необхідні м'якість і наполегливість, терпіння й максимальний прояв співчуття і любові тощо.

 Увага! Прояви, притаманні дітям, яких втягнуто в небезпечні квести 

• У дітей пригнічений настрій, поганий апетит. 

• Пошкодження шкірних покривів. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита, метелика, видряпані букви та слова, різні подряпини, опіки (припікання) та іншого роду пошкодження. 

• У дитини змінюється поведінка. 

• Діти мають наляканий і стурбований вигляд.  

- У всіх прихильників «Моря китів» і «Тихого дома» на особистих сторінках є відео або малюнки з китами, тому варто перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт. • Дитина зареєстрована в групах «Море китов», «Разбуди меня в 4:20», «Тихий дом», «F57», «F58», «НяПока», «Рина», «Киты плывут наверх», «50 дней до моего...» тощо. • У листуванні дитини є фрази «Разбуди меня в 4:20», «Я в игре», тому слід перевіряти зміст спілкування у приватних чатах. • Хештеги, на яких поширюється гра: #морекитов, #тихийдом, #хочувигру, #домкитов, #млечныйпуть, #150звѐзд, #f53, #f57, #f58, #d28

 Рекомендації батькам, щодо профілактики потрапляння дітей у небезпечні інтернет-спільноти 

1. Не панікуйте!

 2. Станьте для дитини другом. 

3. Звертайте увагу, коли прокидається дитина, чи спить вона в ранні години.

 4. Як дитина їсть (з апетитом, без апетиту). 

5. Приділяйте більшу увагу психологічному стану дитини (запитуйте: «Як твої справи?», «Ти чимось засмучений(на)?», «Що приємного сталося сьогодні?»). 

6. Цікавтеся життям дитини: «Що тобі подобається?», «Розкажи про своїх друзів», «Яку ти любиш музику? Я хочу послухати її з тобою» тощо.

 7. Стежте за шкірними покривами дитини, відмічаючи наявність пошкоджень. У разі їх виявлення з'ясовуйте обставини, за яких вони з'явилися. Особливу увагу звертайте на пошкодження у формі кита, метелика, видряпані букви та слова, подряпини, опіки (припікання) та іншого роду пошкодження.

 8. Намагайтеся заповнити вільний час дитини спортивними або культурними секціями, домашніми справами, сімейними розвагами, відволікти дитину від Інтернету. 

9. Перевіряйте облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт. 

 10. Беріть участь у спілкуванні у приватних чатах, де спілкується ваша дитина. 

11. Звертайте увагу на коло спілкування дитини в реальному житті: хто її друзі, чим вони займаються тощо. 

12. Обов'язково цікавтеся, які фото- та відеофайли є в ґаджетах дитини. 

13. Встановіть функцію «батьківський контроль» на всіх ґаджетах дитини і на вході в мережу Інтернет. 

До кого звертатися При виявленні таких груп або факту вступу дитини в одну з таких груп просимо негайно інформувати: 

• кіберполіцію (https://www.cybercrime.gov.ua - цілодобово); 

• районний відділ поліції (102); 

• адміністрацію навчального закладу; 

• звертатись за телефонами Національної дитячої «гарячої лінії» - 0 800 500 225 та 116 111 (безкоштовно).

Дитина, яка терпить менше образ, виростає людиною, яка більше усвідомлює свою гідність.

М. Чернишевський 

Інформаційні буклети

Рекомендуємо відвідати інформативний сайт, який дасть відповіді на багато питань!!! 

https://dytpsyholog.com/2016/04/03/%d0%bf%d0%be%d1%80%d0%b0%d0%b4%d0%b8-%d0%bf%d1%81%d0%b8%d1%85%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b3%d0%b0/

Ігри на карантині

Топ 10 порад для батьків від практичногго психолога школи-родини 15

Під час карантину багато батьків продовжують ходити на роботу. Діти часто залишаються на самоті і тоді рятівником стає всесвітня павутина інтернет цілими днями на проліт. Та як свідчить давній народний вислів "всього має бути в міру". Як зберегти спокій та нерви під час карантину?Що робити батькам щоб зберезти хороші відносини з дітьми та організувати правильно дозвілля?

1. Контролюйте власниій емоційний стан. Ми дорослі слідкуємо за останніми новинами, в яких позитив взагалі відсутній. Залишатися спокійним в нинішній час це ціле мистецтво! Зростає рівень тривожності та напруженості, цей стан легко підхоплюють ваші близькі, а занадто діти. Як відомо дітям важче справитися з власними емоціями. Тож ви як дорослий маєте контролювати свій емоційний стан для того, щоб зберегти нервову систему своєї родини!

2. Створіть розпорядок дня для дітей. Сядьте разом з дитиною сплануйте та подумайте про те, чим можна зайнятися наприклад завтра. Не пишіть на цілий тиждень. дотримайтеся розпорядку хочаб однин день. Вставати потрібно не пізніше 9 год., обовязково має бути фізична активність, для менших дітей можна організувати денний сон, а ввечері провести час всією родиною за іграми чи спілкуванням. А ще не намагайтеся за один день змінити чи виховати свою дитину, це неможливо!!Запитайте, чим би дитина хотіла зайнятися (хай сама запропонує варіанти), для неї це може бути важливим.

3. Важливо розподілити обов'язки кожного члена сім'ї на час карантину, незалежно від віку. Це допоможе організувати кожного та підтримувати порядок.

4. Карантин це привівд поговорити з дітьми різного віку про безпеку та безпечну поведінку. Це завжди актуально!

5. Не варто обговорювати в присутності дітей жахливі події та чиїсь чи власні додумування на такі теми, цим ви можете посилити стан страху та паніки. Дотримуйтесь інформаційної дієти - достатньо раз в день подивитися новини для того, щоб бути в курсі дійсно важливих подій.

6.Діти багато часу проводять в гаджетах. Інколи це дуже дратує, розумію!!!Але забравши гаджет, або пригрозити відімкнути інтернет ви тільки погіршите ситуацію. Якщо ви справді близькі з дитиною, то ви 100% можете домовитися про час проведений в інтернеті. Якщо ж ні, ВАМ час замислитися про якість вашого спілкування з дитиною. Можливо ви і самі подаєте такий приклад. При нагоді поговоріть з дитиною про те, що ми живемо в реальності тут і тепер, де роботу ще роблять руками та мізками. Для того щоб в майбутному вашій дитині жилося так би мовити "легше", ви маєте нагадати про те, що в житті такої людини є три види діяльності: та, що для здоров'я, та що для розвитку, та для задоволення. Поміркуйте разом: куди віднести 24-годинне сидіння в мережі?!!

7. Не перенавантажуйте дітей. Давайте їм час для відпочинку та байдиків. Саме в такі хвилини діти можуть придумати цікаве заняття собі самі.

8. Дайте дітям можливість стати більш самостійними, доручіть роботу, яка буде їм під силу та безпечною. Таким чином ви дасте змогу дитині переживати власний досвід ситуації успіху.

9. Навчіться радіти! Перетворіть карантин у збою проти вірусу на власну користь. Карантин це час побути разом з дітьми, побитися подушками та вимаститися з голови до ніг у фарбу малюючи!..Це також час поспостерігати за тим, як виросли ваші діти, ще це привівд передивитися сімейний архів фото.

10. Похваліть себе за те, що ви дочитали статтю до кінця!!! 

ІНФОРМАЦІЙНІ БУКЛЕТИ ДЛЯ БАТЬКІВ 

ЯК зберегти спокій?

Карантин диктує нам свої умови: залишаємося вдома - основний дивіз сьогодення! Давно відомо, що людина соціальна істота і потребує постійного контакту. Здавалося б, залишится вдома в робочий день це щось з області фантастики. Та ось ви, нарешті, вдома в оточенні рідних та близьких. Минає день, другий тижень...і ось ви помічаєте, що починаєте часто дратуватися навіть за найменшого приводу. Невдоволення переростає в сварку, а іноді, в свімейне насилля. Причиною може бути не лише побут, а й те, що людина потребує спілкування з іншими людьми, людина має потребу переживати різні емоційні стани з різними людьми. Тому дуже важко дотримуватися соціальної ізоляції. Що робити, якщо ви відчуваєте потребу в розрядці емооційного стану? Нажаль не порадую вас новим відкриттям в області психології, але можливо, дам надію, і поки ви будете читати цей пост - почнете охолоняти від сварки.

Порада від мене №1Візьміть блокнот та ручку. Обійдіть свою оселю та запишіть те, що ще можна зробити руками, (зверніть увагу на ті речі та справи, що потребують часу та терпіння). В цьому плані більш повезло тим, хто проживає в приватному будинку. Фізична робота відволікає від негативних думок, допомагає згуртуватися і це фікт! За роботою ви і непомітите як швидко пройде час.

№2Слухайте музику спочатку ту, яка відповідає вашому стану, потім плавно переходьте до веселішої. Зі мною це завжди працює. Звичайно всим цей метод не підійте. Я веду до того, що потрібно зайнятися своїм хоббі, або тим, що подобається робити, те від чого ви кайфуєте, або те, що вас заспокоює. Подумайте про що це для вас?!

№3Грайте родиною в різні ігри, хочаб один раз на день, впевнена позитивні емоції вам забезпечені. Якщо ж учасники занадто бурно реагують на програш - почитайте про це в інтернеті, або зверніться до психолога, він вам розповість про можливі причини такої поведінки.

№4Учіться. Відкривайте для себе щось нове. Читайте! Не бійтеся запитати про те чого ви незнаєте у знайомих по телефону чи почитайте в і нтернеті, подивіться на на ютуб.

№5ПАМ'ЯТАЙТЕ: будьте позитивними це - передається!

                 Every little smile can touch somebody's heart, so keep smiling!                

Кожна маленька посмішка може доторкнутися до чийогось                           серця, посміхаймося!

Практичний психолог закладу

ІНФОРМАЦІЙНІ БУКЛЕТИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Поради батькам